Новини турніру
(095)427-21-55
(073)263-00-10
(067)451-20-81
Полиграфия Европав Фаворит Спорт Фаворит Спорт
Футбол SELECT Колонки Vuso
Eldorado



Таблиця

і о
1SYMBOL824
2FC Sporting921
3ФК Свет Шахтера819
дивитись

бомбардири

і г г/і
1 Шевченко 9 22 2.44
2 Кулиш 9 18 2
3 Іба 7 13 1.86
дивитись

Дискваліфікація

дивитись


2018-07-10 17:42:39

«Я вам не скажу за всю Одесу…»

Останні дні видалися в столиці то холодними, то дощовими, то взагалі незрозуміло якими. На цьому контрасті Одеса здалася ще більш приємною, ніж завжди, адже крім традиційного моря і відмінного настрою, дарувала вона гостям міста спекотну літню погоду. Скаржитися нашим учасникам було гріх – по-перше, всі перебували в рівних умовах, а по-друге, від місця проведення до чорноморського узбережжя було якихось кілька кроків, тож місце проведення змагань ми вибрали вірне.

Відповідно команди більше боролися не так зі спекою, як з бажанням розслабитися та відпочити в курортному місті, тож треба було якось розподіляти власні сили... Одразу ж у гру не увійшло багато команд, навіть прогнозований фаворит турніру PVM, і той поступився в своєму стартовому поєдинку. Звичайно, що й інші колективи ставили перед собою тільки максимальні задачі. Всі хлопці були в чудовому настрої, і відчувалося, що ідея подібного турніру їм припала до душі. Спілкувався я з багатьма, і майже кожен висловив підтримку зробити літній Кубок України «В9ку» в південній Пальмірі традиційним.

Так хлопці із Запоріжжя схвалили місце проведення не тільки з позиції всім очевидних плюсів, але й тим, що всі опоненти в рівних умовах, ну крім самих одеситів звичайно ж, адже добиратися з будь-якої точки України практично всім однаково. Одеські ж команди  показали себе з найкращого боку, і в якийсь момент з'явилося відчуття, що більшість гостей відправиться додому, а плей-офф буде здебільшого складатися з місцевих колективів. Але сталося інакше, і серед місцевих краще за всіх виступила команда New Tone, названа так в честь салону краси президента цього клубу.

В'ячеслав Щербицький – до слова, це унікальна людина, адже гравцеві вже 68 років, а він як і раніше грає в футбол, і не просто грає, а ще й забиває. Наприклад в цей раз його нещадний бомбардирський талант на собі відчув «Нікос». Від останніх, до речі, особисто я очікував трохи кращих результатів. Не було помітно тієї чіпкості, бажання битися до кінця, вигризаючи результат, за рахунок чого команда самоідентифікувалася в Києві – в Одесі ми цього, на жаль, не побачили. Звичайно ж, хлопці старалися, але ось цього якогось вогника їм і не вистачило для того щоби виступити краще.

Не можна не сказати пару слів про тих, для кого існує футбол – звісно ж, маю на увазі вболівальників. У цьому питанні рівних не було Броварам і Запоріжжю. Перші привезли на турнір досить-таки боєздатний колектив, і ми були би не проти побачити «Альянс» в основному сезоні, а жіночі голоси підтримки не вщухали з трибун ні на мить. Других також підтримував переважно жіночий десант, який образився на мене через те, що я не нагородив їх особливим призом. Наступного разу обіцяємо влаштувати конкурс серед уболівальників на пляшку шампанського. Це моя провина, пробачте мене!

Було приємно познайомитися не тільки з уболівальниками команд, але й безпосередньо з самими цікавими командами, в кожній з яких є своя якась родзинка і певний шарм. Ну і звичайно ж, поліпшувався настрій, коли бачив своїх старих знайомих – в особі FC Dominus, того ж «Нікоса», VUSO і «Гірника». Щоби підтримати останніх (хоча б музично, адже під час репортажів коментатор повинен займати нейтральну позицію), я додав своїм землякам музичної мотивації, включивши на вихід команди музичну композицію Марка Бернеса «Сплять кургани темні». Ідея капітану колективу Антону Мізіну так сподобалася, що він натякнув, що в колективі були б раді чути подібний супровід і на київських матчах. Ну що ж подивимося, що з цим можна буде зробити, адже в Києві донецьких команд не одна, і не дві…

Звичайно, протягом турніру не завжди всі всім були задоволені, і мені б хотілося ще раз вибачиться перед усіма за якісь технічні недоліки в організації процесу. На новому місці турнір проводився вперше, і непередбачених ситуацій складно було уникнути. Упевнений, що в наступний раз всі помилки та побажання будуть обов'язково враховані. І крім організаційних якихось моментів треба сказати декілька слів про футбольну феміду.

Коментуючи матчі в Києві, я жартую про те, що Юрій Васильович Буренко настільки досвідчений арбітр, що система VAR (video assistant referee) у нього вже закладена в голові, і він може зупинити час та непомітно для всіх подивитися повтор. Це я до чого? В Одесі «варів» не варять поки що (набираються досвіду, мабуть), але при цьому працюють втрьох. Один суддя на одному фланзі, другий – на іншому, а третій працює з пультом, стежачи за чіткою фіксацією порушень правил, таймера і забитих м'ячів. Ідеальна форма для рефері – на трьох! Однак навряд чи таке нововведення нам варто чекати в столиці. Звичайно, я збрешу, якщо скажу що за два дні проведення чемпіонату не виникло ніяких нарікань з боку команд на арбітраж. Таке просто неможливо ніде і ніколи при такій кількості проведених матчів. Стиль суддівства «людей в чорному» буває різним, і конкретно ці судді, на мою думку, давали трохи жорсткіше боротися, що не всім припало до смаку. Звідси випливає і той факт, що за 30 матчів був призначений всього один десятиметровий, тобто перебір фолів трапився лише одного разу, що при такій щільності поєдинків виглядає наче диво якесь.

Користуючись нагодою, хотілося би подякувати арбітрам, які обслуговували наш турнір. Було видно, що вони намагалися професійно відпрацювати, і в принципі зі своїм завданням впоралися. Може, Перепелиця не погодиться, але на відео видно, що вільний удар був призначений вірно.

Якщо вже почав вести себе, як на церемонії вручення премії «Оскар», то варто подякувати всім місцевим хлопцям, які працювали з нами на місці – це і адміністратор Євген, і оператор Віталік, фотограф Володимир і всі, всі, всі. Особисто від себе додам, що вже чекаю на наступний турнір в Одесі, якнайшвидше! Ну а чемпіоном прогнозовано, навіть не зважаючи на поразку в стартовому турі, став PVM, з чим ми команду і вітаємо! При тому що колектив примудрився в ніч між плей-офф і груповим етапом провести ревізію головного нічного клубу Одеси, але це не завадило їм взяти приз. Тепер PVM, як той Танос з фільму Marvel – зібрав всі камені нескінченності, а в нашому випадку виборов усі можливі трофеї «В9ку»!

P.S.  Київським командам ще належить слухати мої історії про пригоди в Одесі протягом першого туру після відновлення змагань. Але одну історію мені би хотілося розповісти тут і зараз, тому що вона така, знаєте, – «одеська». Вийшовши ввечері з технічним адміністратором нашого турніру Юрою Красьохою та насолодившись видами Одеси недалечко від місця дислокації, ми вирішили присісти і поговорити. Як на зло лавочки вільної ніде не було, і тут ми побачили два самотніх  стільці збоку проїжджої частини. Звичайно ж, у мене відразу  виникли асоціації з безсмертним твором Ільфа і Петрова – і ми, як Остап і Кіса під покровом ночі швиденько ці стільці конфіскували і тут же сіли на них недалеко від найближчого парадного. Природно, знайшовся господар цих дерев'яних об'єктів, і тій людині ці стільці були чомусь вкрай необхідні, але мені вдалося його переконати і залишити стільці все-таки нам. Почекавши, поки суєта на вулицях міста вляжеться, ми тут же розпатрали нутрощі своїх знахідки, але діамантів я там не виявив. Може, в наступному році пощастить?

Автор: Ігор Колодій