Новини турніру
(095)427-21-55
(073)263-00-10
(067)451-20-81
Футбол Европав Фаворит Спорт Полиграфия
Фаворит Спорт

СК Енергія-3 0:1 Торнадо Рендер 5:2 Юність LTM 9:1 ФК Арсенал Сокіл 1:10 МФК Альфа Леви 2:5 FC Status+


Таблиця

і о
1Торнадо1844
2FC Status+ 1843
3Рендер1837
дивитись

бомбардири

і г г/і
1 Лозінський 18 27 1.5
2 Мірзаєв 15 22 1.47
3 Онисько 16 22 1.38
дивитись

Асистенти

і а а/і
1 Кузьо 18 8 0.44
2 Жовтовський 12 7 0.58
2 Квасюк 12 7 0.58
дивитись

Дискваліфікація

1 Сивак Данило
дивитись


2018-01-10 19:32:24

Олександр Мазур: «Можливо, цей рік стане переломним…»

У нашому чемпіонаті є чимало людей, які стояли біля витоків «В9ку» і залишаються з ним від самого народження. Одним з них є Олександр Мазур, засновник і капітан команди Hammers. І хай вона виступає в п’ятому за силою дивізіоні – це не означає, що пристрасті чи майстерності їй бракує. Нині так, згодом буде краще. Головне – вона з нами!

– Назву собі ми взагалі взяли «зі стелі», коли створювали колектив, – визнав Олександр Мазур. – Ніякого натяку на «Вест Хем» не було. Це вже згодом, коли Вадим Коробенко, коментуючи матчі, почав називати нас «молотобійцями», ми з цим погодилися, а згодом і герб з молотами перейняли і форму в такій кольоровій гамі собі зробили, як в лондонського клубу.

– «Хаммерс» – старожил чемпіонату «В9ку». Якщо озирнутися, як оцінюєте ці роки, виступи в чемпіонатах та й взагалі – які враження?
– Так сталося, що наша команда завжди «плаваючий» склад має. Є постійні гравці – троє як почали, так і продовжують донині. Є нові, які завжди разом з командою. А в решти все залежить від настрою – можуть прийти четверо, а може і 12 людей зібратися. Були періоди, коли ми росли, потім падали вниз. І завжди відзначалися тим, що могли як виграти в лідера, так і програти аутсайдеру в силу згаданих причин…
Ну а турнір розвивається щохвилини! Постійні нововведення, покращення. Щоправда, були такі речі, які існували, а потім зникали, і хотілося би їх повернути. Але на зміну приходить щось нове. «В9ку» цікавий тим, що має історію, навіть принципові «дербі», такі як «Миротворець» – «Ібіс». Ці команди, мабуть, вже разів 15 зустрічалася і по-дружньому «ворогують» між собою. При цьому постійно вливається свіжа кров, з’являються нові цікаві команди…

– Начебто, одного разу колектив пропустив турнір, чи там була дещо інша ситуація – злиття з іншим колективом, і саме тому «Хаммерс» не засвітилися?
– По-моєму, навіть не один… Був такий час, коли ми мали лише кістяк команди – чотири чоловіки. І в «Браво» була так ж ситуація. Для гри 5 на 5 цього було явно замало... Тож ми на деякий час стали «бравими», але лишалися собою. Пригадую, як Коробенко, коментуючи, так і казав: «У складі «Браво» на поле виходить четвірка «Хаммерс»…
Потім «Браво» розрісся – навіть дві команди в клубі було. Hammers відділився, знову розпочавши «одиночне плавання». На відміну від нас Bravo+ нині – не та команда, не ті люди, що колись біля витоків турніру стояли – це новий колектив, створений на його основі. А частина того «Браво» зараз у VUSO… Але в них є наш Вова Ткачьов – найкращий воротар Києва, яким ми пишаємося.

– До речі, Максим Мамедов переконує, що особисто ви провели найбільше матчів у чемпіонатах «В9ку». Не рахували кількість своїх виходів на поле? Бо в нас, на жаль, зі статистикою від самого-самого початку не все гаразд…
– Знаєте, я ніколи не рахував, але цілком може бути таке… Я створював Hammers, починаючи з чотирьох гравців, піднімав «Браво» разом з Максом. Був розчарований, коли нам не вдалося створити дві клубні команди. Сподівалися на інше, не так бачили. Загалом не все так сталося, як гадалося, коли я разом з Мамедовим займався розвитком команди і фактично займав пост другого керівника. Але що є, те є.

– Існує фактично незмінна трійка Завялов – Мазур – Кліменко. У чому секрет такої сталості?
– Це довга чоловіча дружба. Ми з семи років разом, коли займалися в школі ФК «Десна». Нині вже покумалися. Гадаю, нічого не зміниться, і трійка так і залишиться, хоча свого часу отримували запрошення від «Миро», «Хунти», «Браво»… Був у нас і четвертий – Максим Вовк. Але він відділився, тому що хоче стабільно грати в команді, де не менше 12-ти людей, і є стабільний ігровий процес, тож він подався до структури «Миротворця». Ми не мали змоги йому це надати. Але ми – друзі, радіємо за нього. Може, повернеться, якщо ситуація зміниться…

– Ви такий відданий фанат турніру… Що взагалі для вас чемпіонат «В9ку»?
– Цікаво спостерігати за всім цим зсередини. Ну й так, чемпіонат для нас вже давно став рідним… Я бачив, як все починалося – з семи команд. До речі, майже всі вони досі тут. Багато знайомих людей, але ж все так змінюється! Ми вигравали «вишку» разом з «Браво», грали в Лізі перспективи, коли не встигли заявитися. Всі ліги бачили, багато чого цікавого було!

– Задля чого це все? І чи не б’є по амбіціях те, що ви зі своїм клубом не перебуваєте серед так званої «еліти»? І навіть останній відбір виявився не надто вдалим…
– Загалом ми більшою частиною ставимося до чемпіонату по-любительськи, виступаємо заради розваги і задоволення. Але особисто в мене інше ставлення. Я довго до цього йшов. Ось, наприклад, наша форма – я працював над кожною деталлю. Придивіться: на ній розміщений навіть логотип «дев’ятки» і прапор України. У нас є коротка і довга форма. Я ретельно шукав фірму, яка би зробила все так, як хочу. Це показує, що для мене все це дуже важливо.
Таке ставлення до справи має бути в усіх членів колективу. На полі повинні викладатися всі. Але поки що це не так. Може, по-іншому було би, якби всі віддавалися на повну… От ми з «Хунтою» бува тренуємося, проводимо спаринг – розбиваємо суперника вщент. Можемо! Але вони – в першому дивізіоні, ми – в п’ятому…
Причини невдач полягали в багатьох нюансах. Кліменко випав через травму, пропустив увесь відбір. Наш бомбардир Сергій Орел є важливою частиною оновленого Hammers. Але він дуже любить футбол і грає за вісім команд одразу. Ми для нього не останньому місці, але й не на першому. Тож через це та інше втрачали через це багато очок. 
Можливо, цей рік стане переломним. Я дуже сподіваюся, що для багатьох наш клуб стане головним і єдиним. І Hammers підуть вгору!

Автор: Віктор Петрушов