2020-10-17 22:57:18

Де пропадав ФК «ВіЯр»?

Упродовж цілого місяця (з 20 вересня) і до сьогодні ми не бачили ФК «ВіЯр» на змагальному майданчику. Сьогодні відбулося повернення, причому в матчі зійшлися команди, котрі доти взагалі не втрачали очок: «меблевики», що виграли два свої матчі, в яких встигли взяти участь, зійшлися з FC Vtoris, який мав за плечима чотириматчеву переможну серію від старту. Перемогли «переробники» (5:3), закріпивши свої лідерські позиції.

Ну а ми поспілкувалися з капітаном ФК «ВіЯр» Олегом Трусовим.

– Олеже, де пропадала команда довгий час?
– Та ніде не пропадала. Спершу ми попросили «відгул», оскільки протягом двох днів проводили внутрішній, корпоративний турнір. А потім то один суперник попросив про перенос гри, то інший. Звісно, що ми не могли не піти назустріч. Самі ж так зробили…

– То як виступив ваш ФК «ВіЯр»?
– Цього, звичного складу першої команди, що виступає на турнірі «В9ку», там не було – гравці розійшлися по різних командах, залежно від місця роботи. А от «ВіЯр+» виступив майже в тому ж складі. Грали не лише київські команди, а й з Харкова, Львова, Дніпра. Мав приїхати колектив з Мінська, але COVID-19 і політична ситуація в Білорусі завадили... 

– То хто ж тоді з наших знайомих відзначився?
– Турнір виграла команда «Цех Лепсе». З першої команди там грали Альфред Марченко, Святослав Новосілецький, Володимир Бужин, Андрій Медяник, Ігор Гриценко. Вони стали чемпіонами.

– А про кращого гравця, думаю, можна й не питати, так?
– Авжеж. Альфред Марченко – звісно, що він став найкращим.

– Ну от, повернулися, зіграли у «водне поле». І як вам?
– Хай навіть так, але це було круто, класно. Якби ж на кращому полі вдалося зіграти, було би значно приємніше. Так, умови рівні для обох суперників, але за такої погоди не можна показати все, на що здатні. Не той футбол… Наша подяка «Вторісу» – дуже класна команда. Бажаємо їй успіху.

– А собі? За нагороди битиметеся?
– Настрій у команди бойовий. Будемо змагатися. У нас у команді виключно співробітники виступають. Тож дуже бажано, щоби робочий графік дозволяв усім завжди бути на місці, щоби збір був. На цьому тижні в нас два матчі, наступними вихідними проведемо ще два, і потім ще два за вихідні. Наздоженемо.

– Успіхів! І нагород! 
– Дякую. Будемо старатися.

Автор: Віктор Петрушов