2018-05-11 10:04:01

Олександр Бухтіяров – перший сотник у Кривому Розі!

Минулого туру Олександр Бухтіяров відправив сім м’ячів у ворота команди «39», і навіть сам не помітив, як подолав гросмейстерський рубіж у 100 голів в чемпіонаті «В9ку». Вітаємо!

Лідер «Штурму» бере участь вже в п’ятому чемпіонаті. Спершу придивився до змагань, виступаючи за Red, за який восени 2016-го забив 28 голів. Згодом пішли голи за рідний «Штурм» – 21, 31, 12 за сезон. У поточному турнірі вже 11 – і 103 загалом! 

Відповівши на привітання, Олександр Бухтіяров промовив: «Та ви що? Ну і ну… Дуже приємно! У свої 43 роки ось таке. Є порох в порохівницях! Головне – бути тут, постійно брати участь, рухатися вперед, отримувати задоволення від процесу. Ми живемо від неділі до неділі, коли відбуваються матчі. З нетерпінням чекаємо на прийдешній поєдинок з «Металургом». Поки що в нас складається все добре. Головне – тримати рівень!»

Не так давно ми проводили опитування керівників клубів на предмет побудови успішного клубу. «Штурм» ми зараховуємо саме в цю когорту. Він постійно прагне перебувати на перших ролях, а найуспішнішим сезоном можна вважати зимовий чемпіонат-2017, коли «сині» було неймовірно близькими до тріумфу, однак у золотому матчі поступилися «Металургові» лише в серії післяматчевих пенальті…

Олександр Бухтіяров, організатор і спонсор «Штурму» відверто про все розповів: «Щоби створити успішну команду треба любити цю справу понад усе. Розуміти гру та все що відбувається навколо неї, розбиратися в усіх нюансах, мати бачення розвитку, організаторський хист.
«Штурму» наступного року виповниться 10 років, ми багато що бачили і пройшли, отакі «терті калачі». Треба прогнозувати наперед, постійно працювати, не зупинятися. Що при падіннях чи кризах? Перш за все не допускати такого, вони ж не стаються з доброго дива, можна передбачити, розібратися, розкласти все по поличках – і діяти!
Ніколи не варто нікого утримувати в команді силоміць. Нема бажання – не буде діла. Замість цього буде імітація. Усе ж це видно, особливо досвідченому керівникові. Усі футболісти – вони ж як малі діти. У мене своїх четверо, і тут повний «садочок». Усе це непросто. Потрібні нерви і терпіння.
Постійна праця в плані моральної готовності до гри важить не менше, ніж фізична підготовка, яка набувається на тренуваннях. Особливо кропітка робота з воротарями… Треба всіх і вислухати, і розібратися, і наказати за необхідності, і заохотити, і вирішити проблеми поза полем у разі потреби. А все для того, щоби досягти стану гармонії в колективі. Якщо всередині колективу все нормально – всі питання спортивного плану відпадають. Кожен має розуміти, навіщо він в команді, що він має робити і виконувати.
Щодо розпаду команд, зі свого досвіду скажу, що ключова причина – відсутність фінансів. Тож для успіху турнірів важлива доступність для команд у цьому плані. Якщо колектив є дуже міцним завдяки багаторічній дружбі, згуртованим, так би мовити, єдиним цілим, він можуть протриматися дуже довго, але тут на перший план виходить не так гра та результати чи досягнення, як спільне проведення часу».

Автор: Віктор Петрушов