2017-09-25 17:07:25

«Металург» уже став недосяжним для переслідувачів. Є друге поспіль чемпіонство!

Усі знають, що чемпіоном легше стати, ніж захистити титул. Але це – не про «Металург»! У першому ж сезоні в Кривому Розі (осінь-2016) «сталевари» зупинилися за крок від вершини, поступившись «Спарті» двома очками. Згодом, у сезоні зима-2017, команда Сергія Зволяка фінішувала «ніздря в ніздрю» зі «Штурмом», виборовши титул у додатковому «золотому» матчі. 
Завітали до Києва, де фінішували третіми в розіграші Кубка України.

А нині, за два тури до фінішу, «Металург» уже оформив чемпіонство! Тобто команда йде по висхідній – все краще і краще. 18 перемог при одній нічиїй у 19-ти матчах – вражає, чи не так?

В останньому турі «Металург» здолав Dream Team з рахунком 3:1. І це при тому, що виступав без багатьох лідерів – Зволяка, Олександра Коротченка, Дмитра Гужви, Максима Мансурова, Володимира Нечаєва. Однак «сталевари» все одно виявилися сильнішими за опонента, який також не зміг виставити найбойовитіший склад, і оформив звання чемпіона, дякуючи осічці головного переслідувача Olympic FC в протистоянні з KR City, який сам вийшов на друге місце. Нині відрив «Металурга» від нього складає шість пунктів, але завдяки двом перемогам в очних поєдинках з «містянами» «сталевари» вже стали недосяжними для переслідувача.

Сергій Зволяк, організатор «Металурга» розповів: «Грали добре, але розхлябаність відчувалася – хотіли м’яча прямо у ворота завести… Балувалися. А так, по грі проблем не було. У нас хлопці не за одну команду грають, в багатьох турнірах беруть участь, тож не завжди вдається зібрати повний склад. Але в нас всі виконавці майстерні. Перша четвірка була сильна, два хороших гравця на заміні… Справедливо виграли.

Будемо продовжувати перемагати до самого кінця чемпіонату. На нас чекає принципова битва з «Олімпіком», який погрожує нас обіграти… До того ж за них багато наших знайомих виступає. Нам самим цікаво помірятися з ними силами. А на Київ поїдемо в повному складі – хочемо зайняти цього разу не третє місце, як минулого разу, а перше!»