Новини турніру

(093)431-94-92
BEERLAND живе пиво GC BARBERSHOP Nadiya Pokrov_Bozhyi

ФК «Донбас» (Київ) 0:0 Evo (Київ) Olympic (Білокоровичі) 0:0 «Нікос» (Київ) «Десна» (Вінниця) 1:0 ФК «Донбас» (Київ) Soborna Team (Київ) 6:0 Olympic (Білокоровичі) Evo (Київ) 0:5 «Десна» (Вінниця) «Нікос» (Київ) 0:0 Soborna Team (Київ) «Нікос» (Київ) 3:4 Evo (Київ) ФК «Донбас» (Київ) 3:0 Olympic (Білокоровичі) «Десна» (Вінниця) 3:5 Evo (Київ) Soborna Team (Київ) 0:0 ФК «Донбас» (Київ) «Десна» (Вінниця) 2:3 Soborna Team (Київ) Evo (Київ) 2:5 ФК «Донбас» (Київ)


Таблиця

і о
1Soborna Team (Київ)24
2«Нікос» (Київ)24
3Olympic (Білокоровичі)20
дивитись

бомбардири

і г г/і
1 Мар\"євич Андрій 5 5 1
2 Мякота Даниил 3 3 1
3 Примачук Андрій 5 3 0.6
дивитись

Асистенти

і а а/і
1 Буйневич 5 4 0.8
2 Сисоєв 3 3 1
3 Коцюбняк 4 2 0.5
дивитись

Дискваліфікація

1 Коцюбняк Вадим
дивитись




2018-08-24 10:47:10

Наші люди – всюди!

З моменту свого створення чемпіонат «В9ку» постійно розширявся. Станом на зараз тут виступає більше тисячі гравців, а порахувати всіх, хто за час існування турніру пройшов його школу, буде неймовірно складно. «Дев’ятка» займає лідируючу позицію в міні-футболі не тільки в столиці, а й в усій Україні, тому не треба дивуватися, що у складі національної збірної ми змогли побачити одразу шість(!) наших футболістів серед 19-ти заявлених гравців.

Це і лідер атак «Прем’єр Палацу» Дмитро Ширай, і Олександр Стецюк, який колись виступав на зорі чемпіонату «В9ку» за «Миротворець», і Микола Кодацький, котрий встиг пограти за ФК «Талан», а зараз захищає кольори «Донецьку», його екс-одноклубник з «Талану» Костянтин Іванкевич, та звичайно ж Іван Кривошеєнко, досвід якого завжди допомагає «Перуну». Ну що, солідне представництво?

Ми пишаємося хлопцями, адже грати за національну команду – це велика честь для будь-якого футболіста, і це є вершиною кар’єри – захищати кольори своєї країни! 

Відкривали чемпіонат Європи українці матчем проти італійців. Суперник був непростим і, як не прикро для всіх нас, «синьо-жовті» поступилися з рахунком 3:6. Однак уже в наступному матчі нашим вдалося реабілітуватися – вони переграли словаків 3:1. Один з м’ячів – а рахунку Миколи Кодацького. Потім були звитяги над бельгійцями та чорногорцями – 3:0 і 5:0 відповідно, де також представники «дев’ятки» не пасли задніх – по одному результативному пострілу зробили Костянтин Іванкевич та Іван Кривошеєнко. 

Задачу-мінімум команда виконала – пробилася до чвертьфіналу та здобула право зіграти на чемпіонаті світу наступного року в Австралії. Маємо час, щоби «награти» в чемпіонаті «В9ку» ще кількох збірників до цього часу. На жаль, наша національна дружина поступилася англійцям в серії післяматчевих пенальті у плей-офф, і не змогла пройти далі.

Ми зв’язалися з двома гравцями національної збірної України та поставили їм декілька питань. З нами люб’язно погодилися поспілкуватися Дмитро Ширай та Микола Кодацький.

– Хто з гравців «дев’ятки» найкраще всього проявив себе на Євро?
Костянтин Іванкевич: Я вважаю, що Ваня Кривошеєнко, бо, по-перше, всі свої атаки ми  починали через нього, а по-друге, він віддав дуже багато гострих передач та й загалом зв’язував усю гру.
Дмитро Ширай: Усі виступили на однаковому рівні, тому виділяти особисто мені нікого не хотілося би. Усі виступили гідно, всі старалися – всі молодці!

– Як оцінюєте виступ національної команди на Євро?
К.І: З основним завданням ми впоралися. Ціллю було вийти з групи та завоювати путівку на чемпіонат світу – це нам вдалося. Однак разом з тим ми могли зіграти набагато краще. Дуже прикро було програвати англійцям. Вважаю, що вони були слабші за нас як у технічному, так і в тактичному плані.
Д.Ш: Збірна виступила задовільно. Погоджуюсь, що завдання було виконано. Головне те, що поїдемо до Австралії наступного року. 

– Чого не вистачило для того, щоби таки пройти до півфіналу?
К.І:  Можливо, певною мірою, зіграності. Точно бракувало моментами холоднокровності в прийнятті рішень біля воріт суперника. Не реалізували дуже багато своїх моментів.
Д.Ш. Мені здається, що для виконання більш високих завдань нам не вистачило міжнародного досвіду саме в матчах по міні-футболу, ще й на такому покритті. Також команді треба попрацювати в плані зіграності . Перед  мундіалем на цю збірну очікує довга та плідна праця, щоби вона стала ще сильніше. Ну, і ще слід визнати, що в матчі проти англійців, нам просто забракло везіння. 

– Чим аматорський футбол відрізняється від професійного, в плані побудови гри?
К.І: У першу чергу відповідальністю, по-друге самим підходом до тренувального процесу та до самої гри. Сама ж побудова відрізняється залежно від підбору гравців  та їх сильних сторін, також різниця може полягати в тому, яка тактика в того чи іншого тренера. Тобто, як такої, великої різниці нема, який він, той футбол – аматорський чи професійний.
Д.Ш:Погоджуюся, що відмінностей не так вже і багато. В аматорському футболі грають команди різного рівня, і багато хто з них може на рівних «пободатися» з професіоналами. Але, звичайно, за умови, якщо на рівні організаційні питання, дисципліна гри – це ті вирішальні моменти, які завжди будуть на боці професійного футболу. 

– Ви, хлопці, пограли і там, і там – як оціните з позиції чвертьфіналістів чемпіонату Європи рівень Всеукраїнського регулярного турніру «В9ку»?
К.І:На той момент, коли я грав у ньому, рівень був більш, ніж пристойний. Коли виступав за «Талан», у нашій лізі не було прохідних команд. У кожному матчі була інтрига, навіть «заруба», тому вважаю цей турнір більше, ніж просто цікавим – завдяки конкуренції серед команд і організації. Тут завжди дуже сильний підбір виконавців і команд. Про це каже хоча б той факт, що одразу шість гравців національної збірної України мають відношення до вашого турніру. 
Д.Ш:  Вважаю «В9ку» чудовим турніром з класною атмосферою та великою кількістю ліг, в яких грають команди різного рівня, що дозволяє людям різного віку і кваліфікації брати участь у справжніх футбольних змаганнях. Приємно, коли гравці приходять з своїми сім’ями на матчі. Таким чином футбол стає чимось більшим, ніж просто гра, і «В9ку» краще за всіх для цього підходить.

У фінальному матчі в київському Гідропарку Кубок Європи між собою розіграли збірні Чехії та Румунії. Чехи в півфіналі здолали наших кривдників – англійців, а румуни вибили з турніру казахів. Врешті-решт звання чемпіона Європи, під пильним оком Вадима Тендери (так, на чемпіонаті Європи не тільки футболісти наші грають,  а ще й арбітри «дев’ятки» матчі обслуговують!) виборола збірна Чехії.

Звичайно, що на їхньому місці ми хотіли бачити нашу команду, але, можливо, пані Фортуна нам усміхнеться вже зовсім скоро. Вболівайте за наших та грайте «В9ку»!

Автор: Ігор Колодій