обери місто
збірна туру
ГОЛ / СЕЙВ ТУРУ
2019-03-30 19:39:05
Микола Гвоздьов: «Колись ми виграли дванадцять ігор поспіль»
«Академіки» не вперше беруть участь у запорізький Суперлізі. Колектив виступав під різними назвами, посідав різні місця й заявляв різних гравців. Цього сезону хлопцям не вистачало стабільності. Вони доєдналися до турніру з запізненням, тож деякі їхні гравці виступали за інші команди. Про це, а також багато іншого ми поговорили з наставником «Еліти-Хорт-НА» Миколою Володимировичем Гвоздьовим. – Розкажіть, як збиралася команда, чому, та кого ви представляєте. – Ми представляємо Хортицьку національну академію. Футболісти в основному ті, яких я знаю давно. Свого часу я працював у команді «Титан», ми грали на першість області 5х5, також у першості міста брали участь. – Чому протягом трьох сезонів ви мали три різні назви? – Ми маємо дитячий садок, учнів, студентів. Коли напрямок змінився на коледж, команда стала називатися Хортицька національна академія. Ще ми маємо спортивний клуб, який називається «Еліта Хорт», тому й різні назви. Колись грали у великий футбол, брали участь у зимовій першості, і, до речі, виграли тоді дванадцять ігор поспіль. І досі в нас залишилися деякі гравці, які грали за ту команду. Але зараз вони тренуються мало, втратили форму, не вистачає організованості. – Ви доєдналися до турніру лише у третьому турі. Чому так довго вирішували? – Ми хотіли грати 7х7 або 8х8, бо наші футболісти загалом з великого футболу, але той турнір не відбувся у зв’язку з реконструкцією поля, тому ми доєдналися до цього турніру. Та поки ми думали, наших футболістів розібрали інші команди. Наприклад, двоє моїх вихованців грають за МФК «Запоріжсталь» – Денис Дубницький і Денис Привалов. Грають, тому що там працюють. – Також ваш колишній капітан, Дмитро Єсаулов, грає за «Титан». – Він працює в нас викладачем і тренером. Була така команда «Радомир», де мені запропонували працювати. Ми виграли літній турнір, їздили до Києва, але їздили не ті гравці, які здобули золото. Потім футболісти пішли в «Хортицьку академію», грали у цій команді в літньому чемпіонаті. А в «Титан» Дмитро Єсаулов пішов, як і інші гравці, тому що ми довго вирішували, де гратимемо. Тому виступаємо з тими, хто залишився. Гравці хороші, хоч і помиляються часом. – Чому наразі не маєте власного логотипа та форми? – Тому що не відчуваємо достатньої уваги від керівництва. Ми мали форму, коли грали 11х11 – синю, як у «Динамо», та рожеву, як у «Шахтаря». Коли ми виграли дванадцять матчів, заявилися грати на першість області. Нам пропонували невеличкі преміальні, але після третьої гри це все закінчилося. – Яке у вашої команди прізвисько? Лише «академіки»? – Та нам все одно, аби вигравати. Зібрати би колектив, який збирався би щотижня. На жаль, футболісти хочуть лише грати. Але щоби грати на належному рівні, треба хоча би два рази на тиждень тренуватися. Але вони грають за різні команди, і втримати їх непросто. Якби ми могли нормально їм платити… Гравці цього заслуговують. Ті, хто за нас грав раніше, зараз виступають у різних чемпіонатах і командах, де платять. У нас в академії, де рівень зарплат дуже високий, на жаль, не знайшлося можливості для того, щоби утримувати конкурентоспроможну команду. Думаю, можливість є, та немає бажання. – Яке було завдання на сезон? – Ми хочемо увійти до трійки, але окремі гравці нас підводять. Якби ми були професійної або організованої командою, могли би платити, то ці гравці просто би не грали. А зараз хто прийшов – той і грає. Автор: Кирило Ракита